Владислав "Горан" Горанін

Інтерв’ю. Як при Авакові стають “вбивцями” міліціонерів

 

“Спицею проткнули вухо та висмикували по одному зуби”

2 березня 2014 року на столичному КПП “Биківня”, в обстрілі якого зізналися вінничани, сталося вбивство трьох працівників ДАІ. Торік міністр назвав вбивцею лідера “Білого молоту” – 25-річного киянина Владислава Гораніна та ще двох активістів. Додав, що всі причетні до інших злочинів, пов’язаних із вбивствами, і не мають стосунку до Майдану. Вбивство 4 травня дуже схоже на минулорічну пригоду. “Знай” звернувся до Горана, аби дізнатися, що відбувається із людиною, яку міністр публічно назвав “вбивцею міліціонерів”.

“На початку березня минулого року до КМДА, де я був заступником військового коменданта, прийшов радник Арсена Авакова. Я уявляв міністра як “майданівця”, який на посаді в.о. захоче люструвати всіх нечесних міліціонерів. Наша організація боролася із ними з 2012 року. Я розповів йому про “тітушок”, які на відео розказували, хто з начальників місцевих райвідділків міліції стоїть за ними, називали прізвища. Він запропонував переписати всіх, хто живе в мерії, зібрати інформацію що і де вони робили, та переписати їхні паспортні дані. Я відмовився”, – пригадує Горан.

Пізніше, при обшуку з його квартири зникли флешки, на яких були зізнання “тітушок”. За десять днів хлопця затримали.

“Зупинився тонований бус “Фольксваген”, із нього вистрибнуло четверо чоловіків у зеленому камуфляжі та масках, пістолетами обвішані, як іграшками. Один з них закричав: “Стріляй, в нього зброя!”. Я подумав, що це псевдосотні Майдану. Пострілу не було. Мене ударом в голову повалили на землю, почали бити. Це було вперше у житті, коли я втратив свідомість”, – згадує Горан.

Півдня хлопця возили в машині, двоє стрибали ногами по спині та голові. Інші ділили гроші, які знайшли в сумці. Владислав віз мамі майже п’ятдесят тисяч гривень на операцію по онкології. Каже, що не пам’ятає, скільки часу вони їздили, бо періодично втрачав свідомість. Коли приходив до тями, починали бити. В чому звинувачували – не казали. Але підсовували документи із надрукованим текстом. Переконували, що це проти “самооборони”, “Автомайдана” та “Правого сектору”.

“Я не думав, що то правоохоронці. Вже пізніше, в ізоляторі тимчасового тримання я дізнався, що це були бійці спецпідрозділу “Сокол” – каже він.

У Владислава немає зубів з обох боків. Каже, їх виламували викрадачі в машині, коли засунули в рот щось залізне і товкли щелепою по підлозі. Погрожували ввести “п’ять кубиків і язик розв’яжеться”. Ін’єкцію зробили брудним шприцом, бо згодом почався сепсис – язви пішли по всій нозі.

“Засунули холодний предмет у вухо, пробили барабанну перетинку. У вусі задзвеніло, і я знепритомнів. Після того перестав чути, з вуха йшла кров. Коли зняли з голови мішок, побачив дерева. Подумав, що везуть в ліс, аби вбити, щойно підпишу документи. Катували так, що я просив, аби швидше добили. Вони привезли мене в ізолятор тимчасового утримання, але там відмовилися приймати напівживу людину, боялися, що помру”, – пригадує Горан.

В ізоляторі представник Головного слідчого управління вимагав поставити підпис, копав по ногах під столом, його підлеглі приковували хлопця наручниками в незручних позах. Про адвоката сказали забути. Горану пощастило, що працівник почав погрожувати родичам. Набрав перший номер, який знайшов в мобільному і натрапив на журналістку. Хлопець припускає, що саме це врятувало його: силовики злякалися, що розкрили місце його перебування.

Окрім закритої черепно-мозкової травми і енцефалопатії у Владислава діагностували парез. Ліва частина обличчя та руки частково паралізовані. Він ще довго ходив в туалет кров’ю. Возили в суд, де бійці “Соколу” його знову побили через привітання “Слава Україні!”. Пояснили, що б’ють за Майдан та “Беркут”. За місяць Апеляційний суд Києва відпустив його, бо доказів провини у вбивстві міліціонерів не було. Кілька разів оголошували в розшук, але щоразу знімали, бо він не тікав.

 “Якось радник Авакова запросив мене на зустріч. Запропонував забрати заяву про катування, в обмін на закриття моєї справи. Я відмовився, а за кілька днів дізнався, що мене звинуватили у гіпнозі. Начебто, я застосовував методи впливу на людей, бо маю психологічну освіту. Адвокати кажуть, що вперше стикаються з таким обвинуваченням”, – говорить киянин.

Владислав кілька разів був в АТО, служив в “Айдарі”, пізніше перейшов до батальйону “ОУН”, який захищав аеропорт. Коли їздив до “Айдару” бачився із Вітою Завирухою. Але близько вони не спілкувалися. Коли почув новину про розстріл міліціонерів, побачив паралелі зі своєю справою: той самий блокпост, майже однакові повідомлення Авакова та звинувачення.

“Я зрозумів, чому інші беруть на себе те, чого не скоювали. В одних витримує тіло, а дух – ні. Через кілька днів після мого затримання вбили Музичка, Сашка Білого. На початку квітня в Черкаській області знайшли тіло активіста Майдану Василя Сергієнка. Він був у наручниках, із слідами катувань. Швидше за все, теж вимагали щось підписати. От у нього, навпаки, дух витримав, а тіло ні”.

Каже, що думав розбити лампочку, розчавити та накласти на себе руки. Бо не витримував катувань.

“Але така слабкість була тільки раз. Знав, що мене чекають на свободі побратими. Згадав, як повз мене проносили по Інститутській хлопця, якому влучили голову. А потім – десятки людей. Думав, що своїм самогубством зраджу і його. Я й зараз не збираюся накладати на себе руки. Тому як зі мною щось станеться, шукайте причину не в мені. Я можу постраждати за сказане, але до влади прийшла банда, яка не соромиться своїх дій та методів”, – каже Владислав.

В соцмережах припускають, що правоохоронці, аби не виникало такого резонансу з приводу вбивць міліціонерів, будуть убивати таких на місці.

“Його вбивали з особливим садизмом”

Близько 6-ої ранку 3 січня неподалік села Озеро Немирівського району Вінничини працівники ДАІ зупинили автомобіль “KIA Cerato”. Водій тікав і відстрілювався. Одного з міліціонерів поранив в груди та плече. Правоохоронці почали стріляти у відповідь, і вбили 19-річного зловмисника. За кілька днів начальник Департаменту ДАІ МВС Анатолій Сіренко нагородив міліціонерів позачерговими званнями “молодшого лейтенанта”.

Друзі загиблого хлопця дивуються такій ситуації. Кажуть, він не був у розшуку, тому тікати і відстрілюватися йому не було потреби. Хлопець навчався і працював в австрійському університеті, додому приїхав ненадовго, бо збирався до АТО допомагати добровольцям в аеропорту Донецька. Діставав у Німеччині те, чого немає в Україні – кевларові каски та бронежилети 4 класу.

Друзі не повірили офіційній версії і вирішили провести своє розслідування. Бо після того, як побачили тіло у морзі, вирішили, що хлопця катували.

“На тілі – купа вогнепальних поранень, ножових порізів та слідів від електрошокера. Його вбивали з особливим садизмом: все було прострелене і відбите. Копали чи били по голові, бо її всю зашив патологоанатом. Не можу зрозуміти чому і за що, але самозахистом це не назвеш”, – каже Олексій, приятель хлопця.

Додає, що 4 січня знайшов коментар в соцмережах одного з працівників Немирівського ДАІ, який написав, що кулю в ключицю хлопцю послав снайпер, ще коли він їхав в машині. Пізніше це повідомлення зі сторінки даішника зникло.

“Думаю, що машин тієї ночі було дві, і вони гуртом вбили нашого товариша. На відео нагородження міліціонерів я не побачив у правоохоронців поранень, тільки в одного плече було заклеєне лейкопластиром. За кілька днів, львівські міліціонери назвали нашого друга “торгівцем зброєю”. Вилучили цілий арсенал: револьвер “Major Eagle 3”, пістолет “Сталкер 917-S” та кілька сотень патронів. Револьвери під патрон Флобера. Тобто, вони не потребують дозволів на придбання та зберігання. З цієї зброї навіть собаку застрілити неможливо”, – кажуть друзі.

У Вінницькій прокуратурі пообіцяли до кінця тижня дати свою версію того, що сталося 3 січня.

 Журнал ZNAJ.UA

Білий Молот війна на сході України

Добровольці Білого Молоту на Сході України.

   Гідна армія — це не тільки якісне екіпірування і спорядження, а це ще і бійці, які хочуть захищати батьківщину.Ті, які шукатимуть спосіб як можна виконати завдання, а не причину чому це завдання не було виконане.

   Саме такими бійцями стали добровольці, які не маючи гідного спорядження та амуніції, попри всі перешкоди, знайшли спосіб потрапити на схід.

Третя річниця початку Вогняного Майдану.

Третя річниця початку Вогняного Майдану.

Інформація від керівника “Білого Молоту” “Горана” за 19 січня.

Вже можу звітувати, бо підтвердилась інформація з мусарських сводок. Що може бути краще акції пам’яті, яка закінчується акцією прямої дії?! Розпочата від Майдану хода “Білого Молоту” і ОУН, закінчивши виступи, прямувала до імпровізованого меморіалу Михайлу Жизнєвському (Локі) на пл. Грушевського. Були виголошені скорботні слова, принесені шини – символ Революції Гідності, і тут почалося… Перший удар прийняли на себе організатори. Мусарня кинулась в атаку на беззбройних. Білий Молот взяв мітинг в захисний ланцюг. Активісти вишикували лави і затиснули передніх мусорів. Атака провалилась – зайшовши занадто глибоко, мозери отримали бруківкою впритул. Невідомі активісти почали валити перевертнів в погонах ногами.
Continue reading

Символіка організації "Білий Молот"

Спроба ув’язнення провідника “Білого Молоту” від 14.10.2018 року.

Наразі мене звинувачують в тому, що я, під час Майдану 2013-2014 років в особистих бесідах, та зі сцени Майдану закликав до розстрілів представників влади, зокрема – і міліції. Ну а після – нібито організував один із них. Звучить це в підозрі отак : “…Горанін, маючи навички в галузі психології, та здатність впливати на людей, СИЛОЮ ПЕРЕКОНАННЯ ПРИМУСИВ ВЗЯТИ ДО РУК ЗБРОЮ…”. Тобто фактично, МЕНЕ ЗВИНУВАЧУЮТЬ У ГІПНОЗІ. Нікуди не ховаюсь – живу публічним життям. До моїх сусідів і родичів приходять поліцаї, які залякують їх, і вимагають давати на мене покази, та писати ідіотські заяви в мусарку. У мою відсутність до моєї похилої матері та дружини, яка нещодвно народила, приходили невідомі (представлялися поліціянтами), і вимагали писати заяви про моє зникнення (щоб був привід подати мене в розшук).

13 жовтня, ввечері до мого помешкання увірвалась група поліціянтів, які заявили, що я поданий в розшук Головним Слідчим Управлінням, а тому маю їхати до Главку на вул.Володимирській 15. Дитина-немовля налякана плаче. Дружина при мусорах погодувати її не може. Викликали слідчо-оперативну группу, яка мала запротоколювати обшук, та відвезти мене в Главк на Володимирську 15.

Я ВДЯЧНИЙ ВСІМ, хто зібрався ввечері 13 жовтня, щоб витягти мене у випадку мого протизаконного затримання. Начальство ГСУ, побачивши з півсотні людей, тягнуло час, і оперативників не висилало. Потім, тиняючимся у мене мусорам, нібито був відданий наказ діяти на власний розсуд. А їм, як вони не старались, відвезти мене самостійно так і не вдалось. Одразу після цього, остерігаючись від перевертнів в погонах, чергових протизаконних репресій, мені довелося перебувати поза помешканням.

А в цей час мусора-невдахи приїхали до ГСУ нізчим, і спершу казали, що моя справа взагалі закрита, і я не в розшуку. Потім – що я всеж в розшуку, але приходили поліцаї до мене по іншим справам. ЯКІ У МЕНЕ З ВАМИ СПРАВИ?! Дурили людей, що я зник, бо “пошол навєрно півка папіть”, “с рєбьонком погулять” (о 10:00 ночі з піврічною дитиною), “маму в больніцу повіз”, дружині – що поїхав до коханки. Скажіть прямо : ви незаконно подали мене в розшук, потім незаконно намагалися мене “спакувать”, щоб тихцем впаять запобіжний захід і тримать мене в СІЗО, боячись організації хвилювань на Покрову та річниці Революції Гідності. ВАМ СЕ НЕ ВДАЛОСЬ. В сей час намагалися зайти і до Черняка. Це переддень нових репресій – гнила Система боїться бунтів напередодні річниць Майдану.

Я не ховаюсь – 14 жовтня, одразу після маршу, ми із дружніми організаціями прийшли на вул.Володимирську 15, дізнатись чому мене незаконно оголошено в розшук. Вхід перекрила сотня “космонавтів”, а начальство перелякано розповідало, що се – мабуть ПОМИЛКА. Нонсенс – я зайшов до будівлі ГСУ, і вийшов звідти… знаходячись в розшуку.

А в 2014 ви, мусора теж помилились, катуючи мене у своїх застінках, вибиваючи покази?! Виривали зуби, стрибали на голові, пробили проволокою барабанну перетинку – все це теж ПОМИЛКА?! Мусорня зараз розповсюджує нісенітниці, щоб заплутати те, що відбулося 13 жовтня. Заявляю, що вбачаю небезпеку для своєї свободи і життя. Ніяких “зникнень” не планую – ГСУ це спланує і без мене…

ЩИРО ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО МЕНЕ ПІДТРИМУЄ.

Владислав Горанін.

Символіка організації "Білий Молот"

З приводу Віти Заверухи від 12.05.2018 року.

ВІДПОВІДАЮЧИ НА ПИТАННЯ ПРО ВІТУ ЗАВЕРУХУ

Останнім часом журналісти якось надто часто запитують моє ставлення до інциденту, що стався нещодавно на Броварській трасі в ніч з 3-го на 4-те травня 2015 року, та можливість справжньої причетності до нього бійця АТО, волонтерку, та громадського діяча Вікторії Заверухи. Сказане нижче є моєю офіційною (і не офіційною) позицією як по Віті Заверусі, так і по інциденту з загиблими в цьому році на Броварській трасі міліціянтами.
З Вітою я познайомився в батальоні “Айдар”, восени 2014 року, коли вона приїхала з ротації, під час якої лікувалася від контузії. Зі слів побратимів, мобілізувалася вона ще з травня місяця – я мобілізувався пізніше, як тільки оклигав від катувань, що завдали мені мусора в тюрмі, фабрикуючи проти мене кримінальну справу по схожому інциденту на все тій-таки Броварській(!) трасі. Тільки стався той інцидент ще в 2014 році, в березні місяці, 2-го числа… Отож, кінець літа і осінь – початок серьозних боїв для батальону “Айдар”, тому між розводами на караули і днювання, між копанням траншей і бойовими виїздами, так наче особливо і не поспілкувалися… Але її репутація в батальоні свідчила про неї краще, ніж сотні пустих балачок. Боєць старанний та жертовний, що аж ніяк не в”язалося з її тендітною зовнішністю худенької білявки. Не знав її на гражданці, але в “Айдарі” на якісь керівні пости не лізла, бо, наскільки я зрозумів, ні за віком, ні за статтю, ні за досвідом відповідних навичок не мала… Тому мене просто смішать нісенітниці, які плетуть слідчі і підхоплюють журналісти про Віту, як про хитрого і досвідченого організатора всіх можливих і не можливих злочинів : від вбивства Бузини, до розстрілу Беркутівців на Броварській трасі.
Як там, в мусарських “застінках” катують, я знаю не з чуток. Як колять психотропні речовини беззахисним людям, щоб ті обмовляли себе та інших під дією наркотику Як перші тижні не пускають до жертви не тільки рідних – навіть адвокатів та лікарів, до тих пір, поки людина не “зізнається ” в усіх “глухарях”, які накопичуються внаслідок некомпетентності і продажності перевертнів в погонах. Тільки і встигає мразь папірці підсовувати на підпис закатованій жертві, що себе не контролює, бо обколота психотропними і тяжко побита. Так кололи речовини мені, б”ючи, та вириваючи якимись залізяками зуби, тільки дивом я зміг відмовитись від показів навіть під речовинами. Так же – я впевнений, катують зараз і Віту, ще майже дитину, та інших жертв, які під дією психотропів візьмуть на себе не тільки цьогорічний інцидент в Броварах, та Бузину з Калашниковим на додачу, а ще й провсяк випадок і минулорічний Броварський “глухар” (який ще й досі вішають на мене, Леся Черняка та Гришу Гульвіченка), може й вбивство Гонгадзе нарешті розкриють, яке візьме на себе у ті часи ще шестирічна Вікторія Заверуха?!
На її стороні все – алібі, відсутність не тільки здатностей і мотивів (бо дізнатись про “Беркутівське” минуле проїжджаючих повз міліціонерів може тільки будучи екстрасенсом), але й елементарних улік. Проти неї – тільки бажання перевертнів в погонах повісити на когось справи, які розкрити через нестачу мізків вони несилі.
Сподіваюся, ця заява позбавить мене від однотипних запитань. Справа проти Заверухи (оскільки чомусь запитують тільки про неї) – шита білими нитками, до того ж я не здивуюся, якщо вона, під впливом застосованих до неї наркотичних засобів (а адвокати свідчать про застосування до Віти психотропних речовин), зізнається у всьому підряд.
Наш же обов”язок – витягти з тюрми тих, хто не винен, і згідно закону покарати тих, хто по застінках катує патріотів. Але це вже інша тема…

 

Владислав Горанін

Білий Молот радикали

Відбулась безпрецедентна спроба арешту активістів Майдану

28 грудня 2013 року близько 15.30, у приміщення Будинку Профспілок увірвалась міліція. Група з чотирьох представників МВС (двоє лейтенантів та двоє сержантів) прорвалася всередину, в той час як ще близько трьох десятків представників міліції знаходились в підземному переході біля виходу з м. «Майдан Незалежності». На запити активістів Майдану лейтенант міліції повідомив, що вони мають розпорядження заарештувати 14 активістів, які перебувають в Будинку Профспілок. При цьому міліціянт заявив, що ці 14 осіб належать до антикорупційної ініціативи «Білий Молот». До того ж, за його словами постанову про арешт видала прокуратура, що суперечить чинному Кримінально-процесуальному кодексу. Міліціянти були виштовхані за межі Майдану громадською охороною Будинку Профспілок.
Зранку цього ж дня на допит по незрозумілим сфабрикованим провадженням були викликані Скулов Назар та Головатий Сергій, які є прихильниками ініціативи «Білий Молот».
Нагадаємо, ініціатива «Білий Молот» об’єднує молодих людей патріотичних переконань, які активно пропагують здоровий спосіб життя та традиційні родинні цінності. Також «Білий Молот» відомий знищенням точок протизаконного обігу наркотиків та підпільних казино.
Самі активісти «Білого Молоту» пов’язують спробу їхнього арешту зі своєю антикорупційною діяльністю. Так, зокрема, 27 грудня відбулась акція припинення діяльності незаконного казино, де поширювались наркотики, який знаходиться біля м. Дарниця. За даними громадських активістів, ця точка належить родині генпрокурора Пшонкі, відомство якого і видало постанову на арешт активістів Майдану.