Ідеологічна програма

Людина — це істота з абстрактим сприйняттям світу, навідміну від більшості тварин. Терміни, використані тут, вжиті лише з метою систематизації, спрощення та полегшення абстрактного сприйняття.
Коли мораль спаплюжено, а Роди знецінено, світ наповнюється мороком. В суспільствах, де люди не відчувають спорідненості з іншими людьми, звичаєвий закон не діє і Лад перетворюється в руїну.
Сучасні суспільства забули про те, навіщо Дух кликав людей до об’єднання. Племена за принципом кровної спорідненості об’єднувались за допомогою спільної моралі – так творились народи. Зараз душі і тіла народів зруйновано, а роди змішано. В такому вигляді народ перестає бути єдиним Національним Організмом; позбувшись тіла і душі, він гибіє.
Наше завдання — сформувати у залишках тіла і душі розкладеного Українського Національного Організму осередки його відродження. Наше завдання — відродити божественну сутність Нації і Держави, спираючись на вічні закони і Дух Української Нації, будувати новий світ, де Україна буде займати своє заслужене місце, як священна долина, у якій кувалася давня цивілізація. Роди повинні бути відновленими, а сім’я, на противагу комунам, повинна бути міцною і побудованою на принципах кровної, духовної і територіальної спорідненості. Лише так формується єдність. Лише в родах людина може відчувати спільність на підсвідомому рівні. Лише на спільній території люди можуть утворити народи — культурно єдині спільноти, що за допомогою звичаїв закріплюють здобутки технологій, як фізичних, так і духовних. Технології ж повинні використовуватись не як неситий споживацький біг лібералів за новинками, а як засоби, що дають людині змогу стати вищими за тварин, бо людина відрізняється від тварини не силою, а інтелектом.
Основними чинникам, які дають змогу сформувати Національних Організм є Кров, Земля і Дух. Національний Організм — це єдина людська надсвідома структура, що дає змогу збільшити окремим людям свій потенціал шляхом об’єднання і структуризації ролей у суспільстві. Структуризація ролей, або касти, є фактором, який забезпечує подібність індивідуумів клітинам організму. Кожна клітина виконує свою роль в існуванні організму; так само і в здоровому Національному Організмі кожна людина виконує ту функцію, задатки для якої їй надала природа. При цьому індивідуум не втрачає самобутності матеріального існування, але на рівні Духу індивідуальність розмивається, бо він стає частиною більшого. Такий обмін є засобом розширення людських можливостей, що називається Богом.
«Дорога до Бога лежить через Батьківщину» (Ю.Вассиян).
Коли люди шляхом об’єднання доходять до стадії стійкого утримування в такому стані, викристалізовуються категорії Духу, Землі і Крові, які підтримують існування Національного Організм.
Дух є не від’єднаним від тіла поняття. Оскільки світ і людська природа нероздільні на світи фізичні і уявні, то поняття Духу є узагальненою характеристикою інформаційно-вербальних факторів (своєрідною програмою, яка лягає на фізичну частину людської природи). Комп’ютер, що працює без програм, що задають його поведінку — шматок заліза.
1. Дух зв’язує людей незалежно від їх місцезнаходження. Його неможливо побачити, але можна вловити на рівні надсвідомого. Він вічний і, доки народ прив’язаний до Духу, то і народ є вічним. Тому першим сигналом руйнування раси і народу є деградація Духу.
а) Мова.
Мова – основний розпізнавальний атрибут Національного організму. Його імунітет, за яким в Національному Організмі визначаються чужорідні елементи. Мова — це програма з набором комплексів, що дозволяє індивідам вербальним і невербальним чином формувати спільний інформаційний простір, а, отже, є нематеріальною частиною людської природи. Чужорідні елементи, розмовляючи чужинецькою мовою, можуть вносити в Організм віруси – чужорідну культуру, світогляд і т.д.
б) Культура.
Культура є комплексом правил, що регулюють взаємодію окремих індивідів як в рамках певного ареалу проживання, так і деякий час – у відриві від нього. Культура – система символів, що зв’язує спільноти людей, цементує релігію, мову і світогляд. При інфікуванні Національного Організму чужинецькою культурою (системою символів іншої спільноти) — відбувається системний розлад в зв’язках між релігією, мовою і світоглядом.
в) Релігія.
Релігія — найдавніший, найабстрактніший і найбільш спрощений набір інформаційних інструментів для пізнання довколишнього. Найрозумніші пращури через узагальнені правила і збірні архетипи доносили свій спосіб сприйняття довколишнього навіть найменш інтелектуальним нащадкам. Релігія, міфологія і обрядовість, які з неї витікають призначені спрощувати передачу світогляду між людьми і регулювати його. Для зв’язку з Духом предків, слугують боги – архетипи, з якими людина ототожнює себе, єднаючи себе з соціумом і надсоціальними сферами через релігію. Виявом зв’язку усіх цих чинників є спільна мова і мораль.
г) Світогляд.
Світогляд є найширшим фактором, бо несе в собі найбільший набір понять, що можна назвати “душею народу”. Той народ, який не зберіг свої мову, культуру і релігію, губить власний світогляд і сприймає нетиповий для нього світогляд іншого народу. Таким чином Національний Організм, що має індивідуальні психологічні якості, починає мислити нетиповими для його психології категоріями і втрачати власні цінності. Втрата історично сформованих світоглядних цінностей веде до страждань, так, наче б корову примусили їсти не траву, а пісок. Слід пам’ятати: не може бути спільних цінностей для різних народів; кожному притаманні власні неповторні цінності і погляд на світобудову, що частково ґрунтуються на генетичній пам’яті Крові. Деякі групи народів мають між собою більше спільних цінностей, ніж віддалені.
2. Земля прив’язує до себе усіх, хто харчується з неї. Вона має природу “виношувача” і “народжувача”, в людському сприйнятті — здебільшого жіночу природу. Для того, щоб земля залишалася плодючою, її необхідно доглядати. Тут народ, що живе на землі, виступає в ролі орача, що співіснує із землею. Як мати дає життя дитині, так земля годує і вирощує своїх дітей. Вибір землі, ареалу проживання, є свідомим вибором людини. Без догляду Земля стає неплодючою, тому народ, що не доглядає за своєю Землею, втрачає одну із основ для існування Національного Організму. Земля в житті народу виконує наступні функції:
а) Ареал проживання — ресурсна база. До неї відносять також кліматичні і життєзабезпечувальні умови (клімат, ресурси, територія, тобто (біологічний рівень)
б) Осердя історично-культурної спадщини та комплексний світоглядний базис для формування унікальних уявлень народу про божественність (надсоціальний, соціальний рівень)
в) Осердя гуртування певної спільноти, навколо геополітичної та історичної самореалізації у глобальній соціальній ретроспективі (соціальний, надсоціальний рівень)
г) Людина є частиною цієї територією і в більшому масштабі вона є частиною всієї планети.
Генотип, фенотип і архетип таким чином в своєму формуванні залежать від 3 функцій Землі, які позначають собою 3 рівні існування людини: біологічний, соціальний і надсоціальний…
3. Кров є фактором, який із народження надає його носіям ознак певної спільноти, незалежно від волі на те носіїв. Властивості різних сімей, Родів, племен, етносів, націй, рас та інших кровних спільнот не можуть бути зміненими; люди можуть лише відсторонитися від них, залишаючись носіями набору певних ознак. Для спільнот самоідентифікованих за своїм походженням і належністю – це останній бар’єр, який ще не зруйнувався під впливом глобалізму. Сама антропологічна спорідненість є проявом дії крові, як інформаційного носія. Вся людина, як об’єкт дії кревного спадку, є його проявом — від генетичного, торкаючи фенотипічний, закінчуючи архетипічним-підсвідомим, що поєднує подібних. Поняття генетичного безсмертя зв’язане з передаванням частини себе своїм дітям, що лежить в основі вічного існування людської спільноти. Кров робить людей сумісними, схожими, надає певні властивості народу; закарбовує архетипи в підсвідомості і закріплює його відмінність від інших народів. Змішання крові розмиває поняття кровних спільнот і вони втрачають свою різноманітність. Але де є різноманітність, там є еволюція. І коли глобалісти, говорячи про різноманітність, руйнують природній уклад родових спільнот, то про яку різноманітність тут йдеться, коли раса стане лише однією, непридатною до життя на землі жодного з предків, бо зникають генетичні особливості народу, що сформувались під впливом життя на спільній Землі?
Відтак бачимо, що фактор Крові окреслює певну кровну спільноту, яка має унікальні притаманні лише їй властивості – колір шкіри, розріз очей, психотип, підсвідомі архетипи і т.д. Ці особливості формують особливе тіло Роду і дають можливість із плином часу набувати йому певних фізичних особливостей, як, наприклад, конституція м’язів, або ж психологічних особливостей народу.
При змішанні ж різноманітних кровних спільнот ці властивості втрачаються і природні пристосування, які використовувались при проживанні на певній Землі, зникають.
Земля творить Кров, тобто люди, проживаючи на певній території, починають кровно споріднюватись. Але й Кров творить Землю. Тобто догляд за місцем проживання змінює це місце проживання. Так споконвічна Українська Земля завжди була прихистком для народу, що завжди проживав на її території і, тисячоліттями доглядаючи її, сформував найродючіші чорноземи у світі.
Земля дає прихисток кровній спільноті. При прив’язанні її до Землі, формується народ, який, поєднавшись між собою Духом, стає нацією.
Дух формує звичай, який виражається у формуванні спільної культури. Єднання з Духом формує певні обряди, які стають релігією, а світобачення через призму Духу формує світогляд. Так нація стає невмирущою, допоки в ній живе той Дух, а зв’язки тримаються на Крові, якій Земля дає життя.

Основною своєю метою ми ставимо відродження Українського Національного Організму шляхом створення альтернативного від постбільшовицького Духу українства, що повинен сформувати роди, які витворять новий український народ, що пам’ятає звичаї своїх предків, але при тому не ставить догм в обрядовості і живе розвитком, а не поверненням до уже недієвих форм існування.

Нехай же в світі розвивається священна єдність Крові, Землі і Духу!

Написання: “Горан“, “Чорнота” і “Нельс“.